Ukrainian Afrikaans Albanian Arabic Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Cebuano Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Gujarati Haitian Creole Hausa Hebrew Hindi Hmong Hungarian Icelandic Igbo Indonesian Irish Italian Japanese Javanese Kannada Korean Latin Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Mongolian Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Urdu Vietnamese Welsh Yiddish

ІНСТРУКЦІЯ 
з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней

ІV. Діагностика АЧС

1. Попередній діагноз на АЧС ставлять спеціалісти ветеринарної медицини на місцях на основі епізоотичних, клінічних, патолого-анатомічних даних.

Для моніторингових досліджень використовують імуноферментний аналіз (ELISA) з визначення антигену та антитіл та інші методи досліджень відповідно до національного стандарту України.

2. Діагноз на АЧС вважається встановленим при отриманні позитивних результатів при проведенні лабораторних досліджень проб біологічного та патологічного матеріалу з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в уповноважених акредитованих державних лабораторіях ветеринарної медицини.

Молекулярна характеристика геному вірусу АЧС проводиться в ДНДІЛДВСЕ.

Для лабораторних досліджень направляють зразки крові, селезінки, лімфатичних вузлів (підщелепних, мезентеріальних) від 1-3 вимушено забитих, хворих або загиблих свиней.

У разі коли відбувся аутоліз тканин чи повне розкладання трупа тварини, для досліджень відбирають цілісну трубчасту кістку.

Відібраний патологічний матеріал поміщають виключно у міцний пластиковий посуд, який герметично закривають, обгортають марлею, зволоженою розчинами дезінфектанту. Для транспортування вказані ємкості поміщають у поліетиленовий пакет, обкладають льодом, вкладають у термос, що не б’ється, який герметично закривають, опечатують і відправляють нарочним у ДНДІЛДВСЕ або іншу уповноважену акредитовану державну лабораторію ветеринарної медицини з дотриманням вимог відбирання проб патологічного матеріалу відповідно до національного стандарту України.

До відібраних зразків додається супровідний лист, де вказано:

  • місце розташування господарства, прізвище, ім’я, по батькові власника;
  • вид тварин, їх кількість і час знаходження в господарстві;
  • дату виявлення перших ознак захворювання;
  • підозрювану хворобу, клінічні ознаки та патолого-анатомічні зміни;
  • кількість загиблих тварин та з ознаками захворювання;
  • лікувальні заходи і вакцинацію, проведені в останні декілька діб;
  • перелік зразків, що направляються для дослідження;
  • дату та час відправки патматеріалу.

V. Повідомлення про хворобу

Протягом 24 годин з часу підтвердження кожного випадку хвороби серед домашніх свиней, диких кабанів або у разі виявлення хвороби на бойні або при транспортуванні управління Держпродспоживслужби в районі (місті обласного значення) надає до відповідного Головного управління Держпродспоживслужби в області, місті Києві та Держпродспоживслужби таку інформацію:

  • дата та час відправки патматеріалу в акредитовану державну лабораторію ветеринарної медицини;
  • область, район, господарство, лісомисливське господарство, населений пункт, на території яких відібрано матеріал;
  • дата виявлення підозри на АЧС;
  • дата встановлення діагнозу;
  • методи проведення дослідження для підтвердження хвороби;
  • категорія хворих тварин - наявність хвороби підтверджено у диких кабанів або у свиней, що знаходяться у господарстві, на бойні або у транспортному засобі;
  • географічне положення місця, де було підтверджено спалах АЧС;
  • кількість спалахів хвороби, кількість свиней з підозрою на хворобу в місці спалаху, на бойні або в транспортному засобі;
  • кількість загиблих свиней кожної категорії в господарстві, на бойні або в транспортному засобі;
  • для кожної групи - розповсюдженість хвороби та кількість свиней із підтвердженою АЧС;
  • епізоотологічний зв’язок між спалахом або випадком АЧС та кожним контактним господарством або причини, які викликали підозру на АЧС у кожному господарстві з підозрою на АЧС;
  • результати лабораторних тестів, що проводяться на зразках, взятих від свиней після їх забою.

Порядок відбору зразків біологічного матеріалу, їх зберігання та транспортування

При відборі зразків біологічного матеріалу, а також при підготовці проб для дослідження, необхідно дотримуватися заходів, що запобігають забрудненню об'єктів зовнішнього середовища та перехресному забрудненню зразків, керуючись при цьому діючими правилами та інструкціями з даного питання: Директива ЕС 2006/437/ЕС від 4 серпня 2006 р., Офіційний журнал ЄС; Настанова з діагностики МЕБ,  Глава 1.1.1. Відбір та транспортування діагностичних зразків. 2008 р.

Відбір зразків проводять в такому порядку:

А. Матеріал від кожної тварини відбирають окремими інструментами. Для дослідження використовують наступний біологічний матеріал:

  • Зразки тканин та органів (лімфатичні вузли, селезінка) вирізають шматочки розміром 1х1х1 см і вміщують у стерильний контейнер.
  • Лімфовузли відбирають цілком.

Б. Проби біологічного матеріалу вміщують у поліпропіленові пробірки, які герметично загвинчують (перший контейнер), потім у металевий або пластиковий контейнер (другий контейнер); між першим та другим контейнером має бути абсорбуючий матеріал для запобігання розсіювання патогена в навколишньому середовищі. Другий контейнер вміщують у коробку з холодоагентом (термос або валіза – холодильник), який пакують у зовнішній контейнер.

В. Проби доставляють в лабораторію у день відбору зразків або наступного дня, зберігаючи за температури від 2 до 8°С. Допускається зберігання матеріалу за температури не вище мінус 16°С впродовж 7 діб, за температури не вище мінус 68°С впродовж більш тривалого часу. Цільну кров заморожувати не дозволяється, лише плазму.

Патологічний матеріал супроводжують документом (у встановленому порядку), де зазначають:

  • адресу господарства та ПІБ власника;
  • вид тварин, їх кількість і час перебування в господарстві;
  • дату виявлення перших ознак захворювання;
  • підозрювану хворобу, клінічні ознаки, патологічні зміни;
  • поширення хвороби в господарстві;
  • кількість загиблих тварин та тварин з ознаками хвороби;
  • лікувальні заходи та щеплення, проведені за попередній період (декілька діб);
  • перелік та опис зразків, що направляються на дослідження.

Транспортування біологічного матеріалу до лабораторії здійснює фахівець ветеринарної медицини, який пройшов відповідний інструктаж.

Результати відбору зразків та їх дослідження заносяться у базу даних.

Заключний діагноз на АЧС вважається встановленим після отримання позитивних результатів лабораторних досліджень проб біологічного та/чи патологічного матеріалу з урахуванням епізоотологічного даних, клінічних ознак та паталогоанатомічних змін.

Визначення генотипу вірусу АЧС (молекулярна дослідження геному) здійснюється в ДНДІЛДВСЕ (уповноважена акредитована державна лабораторія ветеринарної медицини України).

На верх