Зміст: [Показати]

Спільний проект технічної допомоги ФАО/ЄБРР: «Україна: пом'якшення ризику та покращення обізнаності про Африканську чуму свиней - фаза II придбання обладнання»

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) і Європейський банк реконструкції та розвитку — надали технічну допомогу державним органам України і виробникам свинини по зменшенню ризику поширення АЧС.

Уряд України, спільно з приватним сектором економіки, прагнучи вжити більш рішучих заходів, щодо запобігання поширенню АЧС і ліквідації цієї хвороби в країні, звернувся до ЄБРР і ФАО для надання технічної допомоги по зміцненню потенціалу виявлення ризиків АЧС на місцевому рівні. ЄБРР - в 2017 році оголосив тендер на придбання та закупив і встановив спеціалізоване обладнання для лабораторної діагностики Африканської чуми свиней (АЧС), з метою сприяння поліпшенню діагностичного потенціалу України шляхом зниження ризиків поширення АЧС на місцевому рівні. До теоретичних та практичних навчань, проведених на базі регіональних лабораторій ветеринарної медицини, під керівництвом національного консультанта з лабораторної діагностики, з польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду із відбором зразків для лабораторного дослідження, в рамках проекту залучались студенти магістратури із трьох університетів, а саме:

Житомирський національний агроекологічний університет
Одеський державний аграрний університет
Сумський національний аграрний університет

на базі лабораторій:

Житомирська РДЛВМ > Миколаївська РДЛВМ > Сумська філія ДНДІЛДВСЕ >

за участю Головних управлінь:

Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області
Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області
Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області
та
Головне Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області
Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

на базі лабораторій:

Житомирська РДЛВМ > Миколаївська РДЛВМ > Сумська філія ДНДІЛДВСЕ >

за участю Головних управлінь:

Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області
Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області
Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області
та
Головне Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області
Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

Реалізація цього проекту — це «інвестиція в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень — через надання приладів для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) призначених для досліджень АЧС регіональним лабораторіям та філії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури (учасників проекту) методиці ПЛР досліджень, зміни в підходах до методів навчання студентів магістратури (зміна прадигми навчання - з «як не варто ...» - на «як потрібно робити») — демонстрацією переваг використання інформаційних технологій в отриманні знань та внесення пропозицій щодо коригування навчальних планів і програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини з епізоотології, епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, заходах щодо підвищення біобезпеки господарств, розширення спектру діагностичних досліджень інфекційних хвороб тварин з використанням методу ПЛР, удосконалення методів запобігання АЧС та ліквідації спалахів, відповідно до вимог часу, пояснення стану епізоотичних загроз та методів активної протидії інфекціям.

По ходу проекту здійснювалась розробка технічних вимог щодо запровадження зонування/регіоналізації території України у відповідності із Директивою ЄС 2014/709/ЄC та протоколу активного епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, із врахуванням:

  • місць локалізації свинопоголів’я та ферм, відстані до заражених АЧС об’єктів (лісів, парків, заповідників та заказників), зон відчуження з зареєстрованими випадками АЧС серед диких свиней, транспортних шляхів і магістралей, аеро-, залізничних та річкових портів, ринків продажу тварин та продуктів свинарства, ветеринарно-санітарних заводів, пунктів утилізації трупів та відходів тваринного походження (ями Бекарі) тощо;
  • щільності поголів’я домашніх та диких свиней;
  • рівня біобезпеки свиногосподарств;
  • специфічності та чутливості методів лабораторних досліджень, заходів щодо унеможливлення розсіювання збудника під час транспортування біологічного й патологічного матеріалу;
  • можливості впливу інших факторів, зокрема:
    • дієвості законодавства у відношенні ідентифікації тварин,
    • механізмів контролю переміщень тварин і продукції свинарства,
    • порядку вилучення підозрілих тварин чи продукції сумнівного походження при транспортуванні та їх знешкодження,
    • ступеню обізнаності населення, власників тварин, перевізників та фахівців ветеринарної медицини щодо АЧС,
    • механізму швидкого сповіщення та реагування,
    • способу реалізації протиепізоотичних заходів (готовність координованої взаємодії структур і персоналу господарств до спільних зусиль за надзвичайного стану),
    • оцінки результатів епізоотичного розслідування підозрілих випадків та дієвості висновків (покарання порушників та відшкодування збитків постраждалим власникам тварин) тощо.

Реалізація означених завдань передбачала теоретичні (аудиторні і дистанційне) та практичні навчання студентів трьох університетів - на базі регіональних лабораторій ветеринарної медицини та лабораторій ринків під керівництвом національного консультанта з лабораторної діагностики із польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду із відбором зразків для лабораторних досліджень, результатами яких слугуватимуть основою для рекомендацій компетентному органу в частині запобігання поширенню збудників інфекційних хвороб тварин, в т.ч. АЧС.

На верх