Реалізація цього проекту — це «інвестиція в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень — через надання приладів для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) призначених для досліджень АЧС регіональним лабораторіям та філії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури (учасників проекту) методиці ПЛР досліджень, зміни в підходах до методів навчання студентів магістратури (зміна парадигми навчання - із «як не варто цього робити» - на «як потрібно діяти») — демонстрацією переваг використання інформаційних технологій в отриманні знань та внесення пропозицій щодо коригування навчальних планів і програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини з епізоотології, епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, заходах щодо підвищення біобезпеки господарств, розширення спектру діагностичних досліджень інфекційних хвороб тварин з використанням методу ПЛР, удосконалення методів запобігання АЧС та ліквідації спалахів, відповідно до вимог часу, пояснення стану епізоотичних загроз та методів активної протидії інфекціям.

По ходу проекту здійснювалась розробка технічних вимог щодо запровадження зонування/регіоналізації території України у відповідності із Директивою ЄС 2014/709/ЄC та протоколу активного епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, із врахуванням:

  • місць локалізації свинопоголів’я та ферм, відстані до заражених АЧС об’єктів (лісів, парків, заповідників та заказників), зон відчуження з зареєстрованими випадками АЧС серед диких свиней, транспортних шляхів і магістралей, аеро-, залізничних та річкових портів, ринків продажу тварин та продуктів свинарства, ветеринарно-санітарних заводів, пунктів утилізації трупів та відходів тваринного походження (ями Бекарі) тощо;
  • щільності поголів’я домашніх та диких свиней;
  • рівня біобезпеки свиногосподарств;
  • специфічності та чутливості методів лабораторних досліджень, заходів щодо унеможливлення розсіювання збудника під час транспортування біологічного й патологічного матеріалу;
  • можливості впливу інших факторів, зокрема:
    • дієвості законодавства у відношенні ідентифікації тварин,
    • механізмів контролю переміщень тварин і продукції свинарства,
    • порядку вилучення підозрілих тварин чи продукції сумнівного походження при транспортуванні та їх знешкодження,
    • ступеню обізнаності населення, власників тварин, перевізників та фахівців ветеринарної медицини щодо АЧС,
    • механізму швидкого сповіщення та реагування,
    • способу реалізації протиепізоотичних заходів (готовність координованої взаємодії структур і персоналу господарств до спільних зусиль за надзвичайного стану),
    • оцінки результатів епізоотичного розслідування підозрілих випадків та дієвості висновків (покарання порушників та відшкодування збитків постраждалим власникам тварин) тощо.

Реалізація означених завдань передбачала теоретичні (аудиторні і дистанційне) та практичні навчання студентів трьох університетів - на базі регіональних лабораторій ветеринарної медицини та лабораторій ринків під керівництвом національного консультанта з лабораторної діагностики із польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду із відбором зразків для лабораторних досліджень, результатами яких слугуватимуть основою для рекомендацій компетентному органу в частині запобігання поширенню збудників інфекційних хвороб тварин, в т.ч. АЧС.


Проект «Підвищення обізнаності про АЧС в Україні», бюджет якого перевищив 1 млн. дол. США, стартував ще у 2014-му. Тоді, за мету ставили всебічне інформування учасників ринку свинини щодо ризиків цього захворювання та механізмів попередження його поширення.

Оскільки ситуацію щодо АЧС втримати під контролем не вдалося, то виникла необхідність продовження проекту, зосередившись на практичних його складових. Для цього, на суму понад 200 тис. євро, було придбано діагностичне обладнання для діагностики АЧС методом ПЛР-РЧ (полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі) для трьох державних регіональних лабораторій ветеринарної медицини (Миколаївської, Сумської та Житомирської областей) та Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ). Навчальний відбір зразків біоматеріалу, майже 3 тис., проводився фахівцями державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках самостійно, а пакування, маркування, кодуванням та оформлення зразків (документів на відібрані зразки біоматеріалу для проведення лабораторного дослідження на Африканську чуму свиней) і внесення даних в систему взаємного інформування учасників проекту - уповноважені спільно з представниками регіональних лабораторій залучених до проекту та студентсько-викладацьких груп закріплених за певною областю, впродовж визначеного дня, згідно графіка (Наказ 395 від 15 травня 2018 р.). Доставку навчальних зразків біоматеріалу (промаркованих відповідним чином сейф-пакетів у термоконтейнері) в регіональну лабораторію здійснювали відповідальні за відбір зразків та проведення лабораторних досліджень на АЧС методом ПЛР-РЧ особи, призначені відповідним наказом директора регіональної лабораторії. Для цього студенти відвідали кожний агропродовольчий ринок України.

Результати цього моніторингу озвучив Голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа під час Національної конференції щодо АЧС — лише 0,1%, тобто 3 зразки були контаміновані вірусом АЧС.

Проект реалізувався не з метою виявлення зараженої продукції свинарства на ринках України, а підвищення діагностичного та кадрового потенціалу країни. Фахівці лабораторій учасниць проекту проходили стажування, як на базі ДНДІЛДВСЕ так і у найавторитетнішій у світі референтній лабораторії щодо АЧС в Іспанії — CISA – INIA. А завдяки співпраці університетів з регіональними лабораторіями понад десятеро студентів-випускників працевлаштувалися в цих установах по закінченні проекту. У 2012-му, коли в Україні стався перший спалах АЧС, ми мали лише двох фахівців з ПЛР-діагностики цього захворювання. Нині «запас надійності» — близько 30 фахівців.

В рамках проекту «Підвищення обізнаності про АЧС в Україні» проходило навчання як для фахівців Компетентного органу країни так і свиногосподарств. З цією метою у 2018-му році в 10 областях України проводились симуляційні вправи. На цих навчаннях учасники імітували спалахи АЧС та сценаріїв їх ліквідації: розробляли алгоритм протидії АЧС, як на рівні ферми, так і району та області, обґрунтовуючи свої рішення відповідно до чинних нормативних документів та власного досвіду із ліквідації спалахів хвороби. За рік таку практику навчання пройшли близько 500 фахівців.

Ще понад 300 свинарів завдяки цьому проекту поглибили свої знання щодо Африканської чуми свиней під час Національної конференції щодо АЧС, яка відбулася 18 жовтня 2018-го року. Експерти поділились досвідом кращих практик біобезпеки на свиногосподарствах, порядком здобуття статусу компартмента з АЧС,оцінкою поширення хвороби, механізмів перенесення збудника, налагодження міжнародної торгівлі в умовах АЧС тощо.

Ще однією вагомою складовою проекту стало зростання рівня обізнаності щодо АЧС серед власників свиней (адже більше половини свинопоголів’я в Україні утримують в присадибному секторі!). В рамках проекту вдалося організувати та провести понад 180 зустрічей в регіонах України, які відвідали близько 10 тисяч учасників. Надруковано та розповсюджено десятки тисяч плакатів та календарів із базовою інформацією про АЧС.

На верх